Ми сьогодні ознайомилися з тренінгом «Intel. Навчання для майбутнього» 10 версії. Мета даного курсу — допомогти вчителям розвинути навички навчання, що базуються на навчальних потребах учнів, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та методу проектів.
Основний курс Intel «Навчання для майбутнього» містить наступні головні теми:
— ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі для формування у учнів навичок 21 століття;
— використання інформаційно-комунікаційних технологій для покращення результатів навчання за допомогою проведення досліджень, комунікації, взаємодії, застосування ефективних стратегій та інших засобів:
— розробка та наповнення навчальних планів та завдань, що відповідають державним освітнім стандартам;
— керування навчальним процесом, зосередженим на навчальних потребах учнів, що заохочує самостійне визначення напряму навчання та спонукає до розвитку навичок мислення вищих рівнів;
співпраця з колегами для спільного вирішення проблем у навчанні учнів та оцінюванні навчальних планів один одного.
Також сьогодні створювали портфоліо. Портфоліо може бути як на папері, так і в електронному вигляді. Електронне портфоліо, в свою чергу, може зберігатись локально (бути доступним лише визначеному колу людей) та глобально (бути доступним для всього світу — для користувачів інтернету). Портфоліо — це спосіб фіксування, накопичення, оцінки і самооцінки особистих досягнень за певний проміжок часу.
Мета портфоліо: накопичення досягнень, відслідковування професійного прогресу, представлення діяльності і професійного розвитку за окремий проміжок часу.
Завдання:
— проаналізувати і узагальнити свою роботу;
— відобразити динаміку свого професійного росту;
— представити досвід своєї роботи найбільш повно і ефективно.
Функції портфоліо:
— діагностична — фіксує зміни за певний проміжок часу;
— змістовна — розкриває спектр виконуваних робіт;
— розвиваюча — забезпечує безперервний процес освіти і самоосвіти;
— мотиваційна — відзначає результати діяльності;
— рейтингова — дозволяє виявити кількісні і якісні індивідуальні досягнення.
Практичне значення портфоліо:
— атестація в майбутньому;
— систематизація діяльності власника портфоліо;
— фактор, який стимулює професійний розвиток.
Блог — це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості.
Також створили вікі-сторінку користувача та оформляти вікі-сторінки.
Кожна стаття містить наступні закладки: Стаття, Обговорення, Правити, Історія.
Стаття - безпосередньо текст статті.
Обговорення - коментарі та зауваження до статті.
Правити - внесення змін до статті.
Історія - історія створення статті, внесок кожного з учасників.
Для редагування статей необхідно клацнути на посилання чи кнопку «правити» або «правити цю статтю» (в залежності від налаштування знаходиться або вгорі сторінки, або ліворуч на панелі навігації або після тексту статті). Відкриється сторінка з текстом статті, яка містить особливі символи (Wiki-розмітка).
внесіть бажані правки,
в полі «Короткий опис змін» опишіть суть Вашої правки,
для перевірки правильного відобареження сторінки (форматування, формули, посилання, картинки) натисніть кнопку «Показати попередній перегляд»;
функція «Переглянути зміни» дозволяє порівняти поточну версію вихідного коду з тим, що відображається у вікні редагування;
якщо зауважень немає, опублікуйте свою нову версію. Для цього натисніть кнопку «Зберегти статтю».
Ваші правки будуть відразу доступними усім відвідувачам середовища.
Для зручності роботи - попередньо скопіюйте текст в текстовий редактор (через буфер обміну), відредагуйте, а потім перенесіть в вікно Веб-оглядача.
При редагуванні можна використовувати можливості Wiki-розмітки.
Вибір назви статті — відповідальний момент. Пам’ятайте, що від назви статті залежить те, наскільки швидко читач знайде потрібну йому інформацію, і чи знайде її взагалі.
Також для статей важливо зберігати структуру. Стаття розпочинається з означення основного поняття. Після визначення та вступу-анотації йде розгорнута стаття, бажано розділена на порівняно невеликі секції. Потім можуть бути розміщені: навігаційні шаблони, категорії статті та інтервікі.
Вступ
У вступній частині слід зазначити основний термін, який виділяється напівжирним шрифтом. Якщо термін має синоніми, вони повинні бути перераховані через кому, і виділені курсивом. Також через кому варто перелічити розповсюджені скорочення й абревіатури для цього терміну (оформити як гіперпосилання на статтю, що містить варіанти інтерпретації абревіатури).
Далі, через тире «—» варто дати визначення чи короткий опис поняття. У статті, присвяченій особистості вказати професію, місце народження, досягнення. У статті, присвяченій деякій дисципліні, жанру мистецтва і т.д. — вказати, підрозділом якої більш загальної області вони є, а також коротко описати співвідношення із суміжними дисциплінами, особливо якщо різниця між ними не зрозуміла.
Основна частина
При великому обсязі статті, варто розбити матеріал на розділи. Умовно великою статтею можна вважати статтю, що займає більше ніж одну сторінку екрану.
Секціонування (розбивка на розділи) статті дуже важливе, тому що дозволяє бачити загальну структуру статті і швидко знаходити потрібні дані в ній. Секціонування також дозволяє окремо редагувати кожний розділ.
Для створення розділів необхідно назву розділу/підрозділу необхідно заключити в знаки =. Наприклад,
==Назва розділу==
===Назва підрозділу===
====Назва під-підрозділу==== .
Якщо стаття містить більше ніж 3 розділи, то на початку сторінки в автоматичному режимі формується зміст статті (перераховуються назви розділів та створюються посилання на них).
Для того, щоб відмінити автоматичне формування змісту, необхідно в тексті статті додати _NOTOC_ .
Для того, щоб змінити місце розташування Змісту, необхідно в потрібному місці помістити ключове слово _TOC_ .
Заключна частина
У кінці статті прийнято розміщувати посилання на інші матеріали з даної тематики: суміжні статті, сайти, літературу та перелік категорій, до яких належить стаття. Створіть:
— розділ «Література».
— розділ «Див. також».
— розділ «Інтернет-ресурси».
Основний курс Intel «Навчання для майбутнього» містить наступні головні теми:
— ефективне використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі для формування у учнів навичок 21 століття;
— використання інформаційно-комунікаційних технологій для покращення результатів навчання за допомогою проведення досліджень, комунікації, взаємодії, застосування ефективних стратегій та інших засобів:
— розробка та наповнення навчальних планів та завдань, що відповідають державним освітнім стандартам;
— керування навчальним процесом, зосередженим на навчальних потребах учнів, що заохочує самостійне визначення напряму навчання та спонукає до розвитку навичок мислення вищих рівнів;
співпраця з колегами для спільного вирішення проблем у навчанні учнів та оцінюванні навчальних планів один одного.
Також сьогодні створювали портфоліо. Портфоліо може бути як на папері, так і в електронному вигляді. Електронне портфоліо, в свою чергу, може зберігатись локально (бути доступним лише визначеному колу людей) та глобально (бути доступним для всього світу — для користувачів інтернету). Портфоліо — це спосіб фіксування, накопичення, оцінки і самооцінки особистих досягнень за певний проміжок часу.
Мета портфоліо: накопичення досягнень, відслідковування професійного прогресу, представлення діяльності і професійного розвитку за окремий проміжок часу.
Завдання:
— проаналізувати і узагальнити свою роботу;
— відобразити динаміку свого професійного росту;
— представити досвід своєї роботи найбільш повно і ефективно.
Функції портфоліо:
— діагностична — фіксує зміни за певний проміжок часу;
— змістовна — розкриває спектр виконуваних робіт;
— розвиваюча — забезпечує безперервний процес освіти і самоосвіти;
— мотиваційна — відзначає результати діяльності;
— рейтингова — дозволяє виявити кількісні і якісні індивідуальні досягнення.
Практичне значення портфоліо:
— атестація в майбутньому;
— систематизація діяльності власника портфоліо;
— фактор, який стимулює професійний розвиток.
Блог — це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості.
Також створили вікі-сторінку користувача та оформляти вікі-сторінки.
Кожна стаття містить наступні закладки: Стаття, Обговорення, Правити, Історія.
Стаття - безпосередньо текст статті.
Обговорення - коментарі та зауваження до статті.
Правити - внесення змін до статті.
Історія - історія створення статті, внесок кожного з учасників.
Для редагування статей необхідно клацнути на посилання чи кнопку «правити» або «правити цю статтю» (в залежності від налаштування знаходиться або вгорі сторінки, або ліворуч на панелі навігації або після тексту статті). Відкриється сторінка з текстом статті, яка містить особливі символи (Wiki-розмітка).
внесіть бажані правки,
в полі «Короткий опис змін» опишіть суть Вашої правки,
для перевірки правильного відобареження сторінки (форматування, формули, посилання, картинки) натисніть кнопку «Показати попередній перегляд»;
функція «Переглянути зміни» дозволяє порівняти поточну версію вихідного коду з тим, що відображається у вікні редагування;
якщо зауважень немає, опублікуйте свою нову версію. Для цього натисніть кнопку «Зберегти статтю».
Ваші правки будуть відразу доступними усім відвідувачам середовища.
Для зручності роботи - попередньо скопіюйте текст в текстовий редактор (через буфер обміну), відредагуйте, а потім перенесіть в вікно Веб-оглядача.
При редагуванні можна використовувати можливості Wiki-розмітки.
Вибір назви статті — відповідальний момент. Пам’ятайте, що від назви статті залежить те, наскільки швидко читач знайде потрібну йому інформацію, і чи знайде її взагалі.
Також для статей важливо зберігати структуру. Стаття розпочинається з означення основного поняття. Після визначення та вступу-анотації йде розгорнута стаття, бажано розділена на порівняно невеликі секції. Потім можуть бути розміщені: навігаційні шаблони, категорії статті та інтервікі.
Вступ
У вступній частині слід зазначити основний термін, який виділяється напівжирним шрифтом. Якщо термін має синоніми, вони повинні бути перераховані через кому, і виділені курсивом. Також через кому варто перелічити розповсюджені скорочення й абревіатури для цього терміну (оформити як гіперпосилання на статтю, що містить варіанти інтерпретації абревіатури).
Далі, через тире «—» варто дати визначення чи короткий опис поняття. У статті, присвяченій особистості вказати професію, місце народження, досягнення. У статті, присвяченій деякій дисципліні, жанру мистецтва і т.д. — вказати, підрозділом якої більш загальної області вони є, а також коротко описати співвідношення із суміжними дисциплінами, особливо якщо різниця між ними не зрозуміла.
Основна частина
При великому обсязі статті, варто розбити матеріал на розділи. Умовно великою статтею можна вважати статтю, що займає більше ніж одну сторінку екрану.
Секціонування (розбивка на розділи) статті дуже важливе, тому що дозволяє бачити загальну структуру статті і швидко знаходити потрібні дані в ній. Секціонування також дозволяє окремо редагувати кожний розділ.
Для створення розділів необхідно назву розділу/підрозділу необхідно заключити в знаки =. Наприклад,
==Назва розділу==
===Назва підрозділу===
====Назва під-підрозділу==== .
Якщо стаття містить більше ніж 3 розділи, то на початку сторінки в автоматичному режимі формується зміст статті (перераховуються назви розділів та створюються посилання на них).
Для того, щоб відмінити автоматичне формування змісту, необхідно в тексті статті додати _NOTOC_ .
Для того, щоб змінити місце розташування Змісту, необхідно в потрібному місці помістити ключове слово _TOC_ .
Заключна частина
У кінці статті прийнято розміщувати посилання на інші матеріали з даної тематики: суміжні статті, сайти, літературу та перелік категорій, до яких належить стаття. Створіть:
— розділ «Література».
— розділ «Див. також».
— розділ «Інтернет-ресурси».
Комментариев нет:
Отправить комментарий